Абсцес головного мозку – це скопичення гною, лейкоцитів, мозкового дентриту та мікроорганізмів в паренхімі мозку обмежене капсулою. Абсцеси мозку складають від 2 до 5% всіх внутрішньочерепних новоутворень. В 25% випадків абсцеси розвиваються у дітей і підлітків молодше 18 років.
Лікування абсцесів головного мозку є комплексним і включає хірургічне лікування, а також застосування протизапальної, антибактеріальної та симптоматичної терапії.
Виділяють наступні методи хірургічного лікування:
– пункція та аспірація абсцеса
– видалення абсцеса з капсулою
– дренування абсцеса
– комбінований метод (пункція або дренування абсцеса з послідуючим його видаленням)
Вибір методу в кожному конкретному випадку залежить від розмірів абсцесу, локалізації, соматичного та неврологічного статусу пацієнта.
Кандидат медичних наук, дитячний лікар-нейрохірург вищої категорії Волощук С. Я. КНП “Вінницька обласна дитяча клінічна лікарня Вінницької обласної Ради” представив випадок успішного хірургічного лікування пацієнта Л., 16 років, у якого був виявлений глибинний абсцес лівої півкулі мозочку.
Хворий Л., 16 років поступив у відділення черепно-лицьової хірургії КНП “Вінницька обласна дитяча клінічна лікарня Вінницької обласної Ради” зі скаргами на гнійні виділення із лівого слухового проходу, головний біль, запаморочення, розлади координації, слабкість в лівій руці та нозі. Обстеження окулістом виявило застійні явища на очному дні.
Хворіє на отит протягом кількох місяців, лікувався в ЦРЛ амбулаторно.
Хворому виконано МРТ головного мозку. Виявлено явища лівобічного мастоїдиту, отиту і абсцес лівої півкулі мозочку великих розмірів, ускладнений набряком, набуханням, дислокацією головного мозку та початковими явищами гідроцефалії.
У зв’язку з важкістю стану пацієнта та великими розмірами абсцеса і загрозою вклинення мигдаликів мозочку в потиличний отвір, було прийнято рішення комбінованого лікування. За життєвими показами проведено оперативне втручання: пункція та дренування абсцесу з наступним його видаленням.
Було проведено поетапне оперативне втручання: Через фрезовий отвір в лусці потиличної кістки мозковою канюлею пунктовано абсцес лівої півкулі мозочку, аспіровано близько 60 мл гнійного вмісту. Порожнину абсцесу промито 0,025% р-ном декаметоксину.
В порожнину абсцесу поставлено трубчатий дренаж , через який в післяопераційному періоді проводилось повторні промивання антисептиком.
Хворий отримував протизапальну, антибактеріальну та протинабрякову терапію.
Одночасно ЛОР-спеціалістами проводилась оперативне та консервативне лікування отиту та мастоїдиту.
В післяопераційному періоді проводилось КТ та МРТ головного мозку в динаміці з метою контролю ефективності лікування. На 3-тю добу виявлено значне зменшення явищ енцефаліту та відсутність рецидиву абсцесу, в неврологічному статусі – регрес вогнищевої та загальномозкової симптоматики. Дренаж було видалено на 6-ту добу після операції. Мікрофлора не виділялась.
Через 3 тижні зроблено контроль МРТ, хворий був виписаний зі стаціонару із позитивною динамікою.
В даному випадку вибір тактики лікування був вірним, про що доказово свідчить значне покращення стану хворого і відсутність рецидиву абсцесу.