27 жовтня ми відзначаємо День української писемності та мови — величне свято духовності, національної єдності та любові до рідного слова. Це день, коли кожен і кожна з нас відчуває нерозривний зв’язок із народом, із тисячолітньою історією, із тими, хто плекав та оберігав українське слово у всі часи. Мова — душа нації, її голос і серце. У ній — наша пам’ять, наша сила й наша свобода.                                                  Сьогодні ми вшановуємо нашу мову — ніжну й сильну, мелодійну й незламну. Мову, що вистояла крізь століття заборон, збереглася у пісні, у молитві, в серці кожного, хто називає Україну Батьківщиною.                                                                                                                                                                  Українська мова — це наш духовний фундамент, голос наших предків, колискова дитинства, мелодія пісні, що підтримує у складні часи, і зброя, яка допомагає нам вистояти навіть тоді, коли мовчать гармати.Це частинка дому, яку ми носимо з собою, куди б не занесла доля. Це слово, яке надихає, єднає й дає сили вистояти навіть у найважчі часи.