Сьогодні про підвищення температури тіла, що робити, як правильно та безпечно давати жарознижуючі препарати нам розповіла лікар-педіатр інфекційно- боксованого відділення №2 КНП “Вінницька обласна дитяча клінічна лікарня Вінницької обласної Ради” Катерина Борсенко.
Підвищення температури тіла, це те з чим можуть зустрітись батьки будь-коли, кожен у своїй домашній аптечці має ібупрофен та парацетамол , але при неправильному використанні (невірно розраховане дозування, не струсили флакон перед прийомом ліків, не запили ліки достатнім об’ємом рідини), як здавалось ці безпечні ліки можуть нести за собою негативні наслідки та побічні дії. Про одну з таких побічних дій ми сьогодні розкажемо.
Протягом двох місяців у інфекційно-боксованому відділенні №2 зафіксовано два клінічні випадки, обумовлені побічною дією ібупрофену. Діти віком 4 місяці та 8 місяців, внаслідок прийому ібупрофену мали ознаки шлунково-кишкової кровотечі. Пацієнтам було виконано із діагностичною метою фіброграстродуоденоскопію та встановлено діагноз – ерозивно-виразковий гастродуоденіт.
Короткочасне застосування НПЗП може спричинити розлади травлення (диспепсію). Ібупрофен викликає підвищений ризик серйозних побічних ефектів зі сторони шлунково-кишкового тракту, включаючи кровотечу, виразку та перфорацію шлунка або кишечника, які можуть бути несприятливими. Основним механізмом дії є пригнічення ферменту циклооксигенази (ЦОГ), що необхідний для перетворення арахідонової кислоти в тромбоксани, простагландини та простацикліни, що супроводжують запальний процес. Побічні реакції з боку шлунково-кишкової системи, що пов’язані з інгібуванням ЦОГ-1, що перешкоджає утворенню простагландинів, які захищають слизову оболонку шлунка.
Що ж таке лихоманка?
Лихоманка – це підвищення температури тіла понад норму (вище 38°C), яке є захисною реакцією організму на інфекцію або інше подразнення. Це не хвороба, а симптом, що свідчить про боротьбу імунної системи з вірусами чи бактеріями. У дітей найчастіше використовують такі жарознижуючі засоби як парацетамол та ібупрофен. Аспірин заборонено застосовувати через його зв’язок із синдромом Рея.
Препаратом першої лінії жарознижуючих є ПАРАЦЕТАМОЛ!
Доза парацетамолу становить від 10 до 15 мг/кг на прийом (максимальна доза 1 г) перорально кожні 4-6 годин (не більше п’яти доз протягом 24 годин) з максимальною добовою дозою 75 мг/кг на прийом та до 4 г/день (при достатній вазі). У дітей з лихоманкою, яких лікують парацетамолом, температура знижується на 1–2 °C. Парацетамол починає діяти через 30-60 хвилин і досягає максимального ефекту через 3-4 години. Тривалість дії становить чотири-шість годин.
Доза ібупрофену становить 10 мг/кг на прийом (максимальна доза 600 мг) перорально кожні шість годин з максимальною добовою дозою від 40 мг/кг до 2,4 г/добу (при достаній вазі). Ібупрофен починає діяти через <60 хвилин і досягає максимального ефекту (зниження температури на 1-2°C через три-чотири години. Тривалість дії шість-вісім годин.
Підсумуємо:
- лихоманка не є захворюванням, вона є фізіологічною відповіддю;
- у більшості попередньо здорових дітей лихоманка є самолімітованим доброякісним станом, за умови, що причина її виникнення відома і дитина отримує достатню кількість рідини;
- лихоманка не викликає ураження головного мозку;
- якщо дитина має ознаки серйозного захворювання, батькам слід звернутись за консультацією лікаря;
- відсутні докази, що лихоманка погіршує перебіг захворювання;
- початкові заходи для зниження температури тіла полягають в наданні додаткової рідини для пиття та зниженні активності;
- лихоманка потребує лікування, якщо дитина показує ознаки дискомфорту – зниження активності, зменшення споживання рідини тощо;
- не потрібно будити дитину, аби дати їй жарознижуюче;
- не слід давати комбіновані препарати проти застуди дитині, яка отримує жарознижуючі (оскільки перші також можуть містити ті самі антипіретики, що може призвести до їх передозування).
Для батьків більш важливим має бути моніторування загального стану дитини, ознак серйозного захворювання (сонливість, порушення свідомості, петехіальний висип), рівня активності, споживання рідини, а не відслідковування температурної кривої.
Головне – забезпечити достатнє споживання рідини та контролювати симптоми серйозного захворювання.
Лікарі закликають батьків бути уважними, вчасно звертатися до лікарів та не займатися самолікуванням.
